REFERAT-BANK
Великдень в нашому селі (Лісний Хлібичин)
Главная Поиск Реклама на сайте Добавить реферат
Рефераты на русском Реферати українською
  Агропромышленный комплекс
  Архитектура
  Астрономия
  Аудит
  Банковское дело
  БЖД
  Биография, автобиография
  Биология, Ботаника, Зоология
  Бухгалтерский учет
  Военное дело, ДПЮ
  География
  Геодезия, геология
  Государственное регулирование экономики, инвестиции
  Деловодство
  Деньги и кредит
  Другое
  Журналистика
  Иностранные языки
  Информатика, компьютеры, программирование
  История
  История Всемирная
  История Украины
  История экономических учений, экономическая история
  История, теория государства и права
  Краеведение
  Кулинария
  Культура
  Литература
  Логика
  Макроэкономика
  Маркетинг
  Математика
  Медицина и здоровье
  Международные отношения, ВЕД
  Менеджмент
  Микроэкономика
  Мировой рынок и торговля
  Музыка
  Народоведенье
  Науковеденье
  Нобелевские лауреати, биография
  Образотворче мистецтво
  Организация производства
  Педагогика
  Политология
  Политэкономия
  Право
  Правознавство
  Предпринимательство
  Психология
  Размещение продуктивних сил
  Разное
  Реклама, паблик рилейшин
  Религия
  Риторика, ораторське мастерство
  Сельское хозяйство
  Социология
  Статистика
  Страхование
  Сценарии образовательных мероприятий, уроков, праздников
  Технические науки
  Трудовое право Украины
  Туризм
  Украинознание
  Физика
  Физкультура, туризм
  Философия
  Финансы, финансовый анализ, бюджетная система
  Химия
  Ценные бумаги
  Экология
  Экономика
  Экономическая теория
  Экономические темы (разное)
  Языкознание, филология

Великдень в нашому селі (Лісний Хлібичин):


Язык: Украинский
Категория: Краеведение
Тип работы: Реферат
Количество слов:: 1736


Первые 3000 символов работы (без картинок, форматирования, таблиц, формул, итд...):

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: "ВЕЛИКДЕНЬ В НАШОМУ СЕЛІ" (ЛІСНИЙ ХЛІБИЧИН) Є кілька легенд на тему, чому Великдень називається "Великий День". Одна з них записана була колись на Слобожанщині:"Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперешніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп`яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів..." Величний, свiтлий день прийшов до нас iз Нового Завiту, а саме слово "Пасха" походить вiд назви старозаповiтного свята, яке вiдзначали iудеї в пам'ять про звiльнення вiд єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще iменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою. За бiблiйним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранцi, i це воскресiння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний вiдвалив камiнь вiд дверей Гробу Господнього. На свiтанку жiнки - мироносицi Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та Соломонiя прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тiло Iсуса, але побачили вiдвалений камiнь i порожнiй гроб, i тодi схвильованим жiнкам з'явився ангел i сповiстив про Воскресiння Господнє. На урочистому богослужiннi в цей день велично лунає: Що ж то за свято - Великдень? Сьогодні воно має й іншу назву - Пасха. З'явилася ця назва в кінці 1-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Та саме свято народилося набагато раніше. Про це розповідає міф. Се є найдавніше свято в Україні. Зародилося воно сім тисяч років тому, коли, за легендою, і "плуг упав з неба"! А було так... Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. і Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив: - Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я. Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо. І гукнув старший брат Тур: - Се моє! Хотів схопити плуга - аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур. - Се моє! - прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице. - Ні, братове, се моє, - всміхаючись, мовив Яр. Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім - Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою - пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр - Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І ...

Скачать Реферат