REFERAT-BANK
1. Макс Вебер про політику як покликання і професію. 2. Місце і роль Бендерської Конституції Виводу прав України П.Орлика в розвитку української політ
Головна Пошук Реклама на сайті Додати реферат
Рефераты на русском Реферати українською
  Агропромисловий комплекс
  Архітектура
  Астрономія
  Аудит
  Банківська справа
  БЖД
  Біографія, автобіографія
  Біологія, Ботаніка, Зоологія
  Бухгалтерський облік
  Військова справа, ДПЮ
  Географія
  Геодезія, геологія
  Гроші і кредит
  Державне регулювання економіки, інвестиції
  Діловодство
  Екологія
  Економіка
  Економічна теорія
  Економічні теми (різне)
  Журналістика
  Іноземні мови
  Інформатика, комп'ютери, програмування
  Інше
  Історія
  Історія Всесвітня
  Історія економічних вчень, економічна історія
  Історія України
  Історія, теорія держави і права
  Краєзнавство
  Кулінарія
  Культура
  Література
  Логіка
  Макроекономіка
  Маркетинг
  Математика
  Медицина та здоров'я
  Менеджмент
  Міжнародні відносини, ЗЕД
  Мікроекономіка
  Мовознавство, філологія
  Музика
  Народознавство
  Наукознавство
  Нобелівські лауреати, біографія
  Образотворче мистецтво
  Організація виробництва
  Педагогіка
  Підприємництво
  Політекономія
  Політологія
  Право
  Правознавство
  Психологія
  Реклама, паблік рілейшин
  Релігієзнавство
  Риторика, ораторське мистецтво
  Різне
  Розміщення продуктивних сил
  Світовий ринок і торгівля
  Сільське господарство
  Соціологія
  Статистика
  Страхування
  Сценарії виховних заходів, уроків, свят
  Технічні науки
  Трудове право України
  Туризм
  Українознавство
  Фізика
  Фізкультура, туризм
  Філософія
  Фінанси, фінансовий аналіз, бюджетна система
  Хімія
  Цінні папери

1. Макс Вебер про політику як покликання і професію. 2. Місце і роль Бендерської Конституції Виводу прав України П.Орлика в розвитку української політ:


Мова: Українська
Категорія: Політологія
Тип роботи: Реферат
Кількість слів: 3274


Перші 3000 символів роботи (без зображеннь, форматування, таблиць, формул, та ін...):

КОНТРОЛЬНА РОБОТА з полотології 1. Макс Вебер про політику як покликання і професію Про Макса Вебера в колишньому СРСР було відомо дуже мало, але якщо про нього і писали радянські дослідники, то розкривали його праці лише в негативному світлі, оскільки погляди Вебера багато в чому суперечили Марксистсько-ленінській ідеології. Лише останнім часом, в тепер уже українській літературі, почали з'являтися реальні оцінки Веберівських праць, що можуть заслуговувати на нашу увагу. Теперішнє розуміння концепцій Вебера вітчизняними спеціалістами практично злилося з західною точкою зору, де Макса Вебера впродовж цілого століття вважають чи не найвидатнішим сучасним дослідником природних особливостей людини. Його твори як класичні вивчаються в середніх та вищих навчальних закладах усього світу, а ім'я його навіки зайняло належне йому місце серед класиків світової думки. Вебер став відомим у Німеччині, написавши дослідження про вплив капіталістичного укладу на прошарок аграріїв, що жили на схід від Ельби, та про його причетність до постійного домінування юнкерів у політичному житті Німеччини. Проте справжньої популярності він набув тоді, коли написав більш широке дослідження про походження самого капіталізму ("Протестантська етика і дух капіталізму", 1904-1905). Наріжним каменем цієї роботи є думка про те, що характерна для буржуазії поведінка, націлена на збільшення прибутку, може отримати пояснення лише за умов повністю розвиненого капіталізму, коли вона зумовлюється очевидною необхідністю виживання у боротьбі з конкурентами, і не може отримати пояснення на ранніх стадіях капіталістичного розвитку. Вона є наслідком індивідуального прагнення накопичувати набагато більше, ніж це необхідно для потреб особистого споживання, - прагнення, яке з історичного погляду є унікальним. Що стосується самої концепції влади та соціологічної моделі суспільства, то у політичній сфері, за Вебером, на основі "раціональності" встановлювався чіткий узаконювальний принцип владних повноважень, згідно з яким і визначалися форми права та форми управління. У традиційних суспільствах законність належала людині в особі пана або монарха і була спадковою; спосіб управління був високо персоналізований й обмежений звичаєвими нормами та обов'язками. На противагу владі "традиції" "раціональний" принцип законності залишався в неперсоналізованих правилах, які відокремлювали посаду від людини з її обов'язками і звільняли її від тягаря родинних обов'язків чи ведення домашнього господарства. Таким чином, критерій справедливого закону полягає не в сутності його змісту, а в процедурній відповідності його механізму, отже, сам процес законотворення звільняється з-під тягаря традиційних норм. Насамкінець "раціональне" управління перетворилося на постійну діяльність досвідчених професіоналів, обраних завдяки їх здібностям, а не на тій підставі, що вони є особистими васалами політичних покровителів. У всіх цих аспектах "раціоналізація" визначила розширення сфери компетенції і підвищення ступеня гнучкості ...

Скачать Реферат