REFERAT-BANK
Cередньовіччя в Європі. Озброєння, військова система, дипломатія
Головна Пошук Реклама на сайті Додати реферат
Рефераты на русском Реферати українською
  Агропромисловий комплекс
  Архітектура
  Астрономія
  Аудит
  Банківська справа
  БЖД
  Біографія, автобіографія
  Біологія, Ботаніка, Зоологія
  Бухгалтерський облік
  Військова справа, ДПЮ
  Географія
  Геодезія, геологія
  Гроші і кредит
  Державне регулювання економіки, інвестиції
  Діловодство
  Екологія
  Економіка
  Економічна теорія
  Економічні теми (різне)
  Журналістика
  Іноземні мови
  Інформатика, комп'ютери, програмування
  Інше
  Історія
  Історія Всесвітня
  Історія економічних вчень, економічна історія
  Історія України
  Історія, теорія держави і права
  Краєзнавство
  Кулінарія
  Культура
  Література
  Логіка
  Макроекономіка
  Маркетинг
  Математика
  Медицина та здоров'я
  Менеджмент
  Міжнародні відносини, ЗЕД
  Мікроекономіка
  Мовознавство, філологія
  Музика
  Народознавство
  Наукознавство
  Нобелівські лауреати, біографія
  Образотворче мистецтво
  Організація виробництва
  Педагогіка
  Підприємництво
  Політекономія
  Політологія
  Право
  Правознавство
  Психологія
  Реклама, паблік рілейшин
  Релігієзнавство
  Риторика, ораторське мистецтво
  Різне
  Розміщення продуктивних сил
  Світовий ринок і торгівля
  Сільське господарство
  Соціологія
  Статистика
  Страхування
  Сценарії виховних заходів, уроків, свят
  Технічні науки
  Трудове право України
  Туризм
  Українознавство
  Фізика
  Фізкультура, туризм
  Філософія
  Фінанси, фінансовий аналіз, бюджетна система
  Хімія
  Цінні папери

Cередньовіччя в Європі. Озброєння, військова система, дипломатія:


Мова: Українська
Категорія: Історія Всесвітня
Тип роботи: Реферат
Кількість слів: 4606


Перші 3000 символів роботи (без зображеннь, форматування, таблиць, формул, та ін...):

Реферат на тему: Cередньовіччя в Європі. Озброєння, військова система, дипломатія План 1. Зброя і військове спорядження 2. Військова система. 3. Дипломатія. Вступ Варварські королівства, на відміну від Римської імперії, не мали регулярних армій. В них кожна соціальна група чи сім'я сама дбала про свою безпеку. Король закликав до війська усіх спроможних носити зброю, причому упродовж усієї воєнної компанії вони мали самі себе утримувати. За ухиляння від військової служби страчували. У франків військову повинність виконували не лише вільні, а й літи (напівраби) та раби. У вестготів із невільників складалося ядро війська. Щоб військових механізм працював бездоганно, дозволялося усім носити зброю. На світанку Середньовіччя використовувалася проста зброя. Франкські воїни були озброєні мечем і щитом, вікінги - мечем і грізною дворучною датською бойовою сокирою. У X - першій половині XII ст. основну роль у боях уже відігравали озброєні довгим списом і мечем вершники-рицарі, захищені шоломом і гнучкою кольчугою та іншими обладунками, У другій половині XII й упродовж XIII ст. зросла роль у бою піших лучників і арбалетників. Лук і арбалет (поєднання лука й ложа з прикладом та спусковим механізмом) мали свої переваги. Перевагою лука була скорострільність (із нього за хвилину випускали десяток стріл, із арбалета - лише дві), зате убивча сила стріли, випущеної з арбалета, була більшою. Візантійська принцеса Анна Комніна (XI ст.) стверджувала: "Випущена [з нього] з величезною силою стріла... наскрізь пробиває і щит, і товсті лати і летить далі... Отож, здається, що із нього лука стріляє сам диявол". II Латеранський собор (1139) заборонив застосування лука й арбалета у війнах між християнами, проте наприкінці XII ст. з легкої руки англійського короля Річарда І Левове Серце тогочасні армії знову вдалися до цієї грізної зброї (до речі, цьому монархові вкоротила віку стріла, випущена з арбалета). Коли арбалетник перезаряджав свою зброю, інший піхотинець прикривав його великим щитом. Хоча стабільний мир і спокій були для західноєвропейського Середньовіччя недосяжним ідеалом, усе ж не всі можновладці при вирішенні політичних питань покладалися лише на голу силу. Багато хто з них прагнув уладнати суперечки чи конфлікти за допомогою дипломатії. Ще в період утворення "варварських королівств" дипломатія відігравала важливу роль у замиренні ворогуючих сторін. Варвари швидко засвоїли "секрети" римської дипломатичної служби й обзавелися своїми дипломатами, причому поширили на них принцип недоторканності. Наприклад, Аттила не стратив змовника, який готував замах на його життя, лише тому, що не хотів порушувати дипломатичних норм. Римлянин Кассіодор, провідний політик остготського короля Теодоріха Великого, спираючись на традиції римської дипломатії, навіть розробив низку принципів міжнародної політики. Він рахував за мирне вирішення міжнародних конфліктів (за допомогою третьої держави), наголошував, що порушення договору однією стороною звільняє іншу сторону від його дотрим...

Скачать Реферат