REFERAT-BANK
Остапенко С.С. - керівник уряду УНР у 1919р
Головна Пошук Реклама на сайті Додати реферат
Рефераты на русском Реферати українською
  Агропромисловий комплекс
  Архітектура
  Астрономія
  Аудит
  Банківська справа
  БЖД
  Біографія, автобіографія
  Біологія, Ботаніка, Зоологія
  Бухгалтерський облік
  Військова справа, ДПЮ
  Географія
  Геодезія, геологія
  Гроші і кредит
  Державне регулювання економіки, інвестиції
  Діловодство
  Екологія
  Економіка
  Економічна теорія
  Економічні теми (різне)
  Журналістика
  Іноземні мови
  Інформатика, комп'ютери, програмування
  Інше
  Історія
  Історія Всесвітня
  Історія економічних вчень, економічна історія
  Історія України
  Історія, теорія держави і права
  Краєзнавство
  Кулінарія
  Культура
  Література
  Логіка
  Макроекономіка
  Маркетинг
  Математика
  Медицина та здоров'я
  Менеджмент
  Міжнародні відносини, ЗЕД
  Мікроекономіка
  Мовознавство, філологія
  Музика
  Народознавство
  Наукознавство
  Нобелівські лауреати, біографія
  Образотворче мистецтво
  Організація виробництва
  Педагогіка
  Підприємництво
  Політекономія
  Політологія
  Право
  Правознавство
  Психологія
  Реклама, паблік рілейшин
  Релігієзнавство
  Риторика, ораторське мистецтво
  Різне
  Розміщення продуктивних сил
  Світовий ринок і торгівля
  Сільське господарство
  Соціологія
  Статистика
  Страхування
  Сценарії виховних заходів, уроків, свят
  Технічні науки
  Трудове право України
  Туризм
  Українознавство
  Фізика
  Фізкультура, туризм
  Філософія
  Фінанси, фінансовий аналіз, бюджетна система
  Хімія
  Цінні папери

Остапенко С.С. - керівник уряду УНР у 1919р:


Мова: Українська
Категорія: Політологія
Тип роботи: Реферат
Кількість слів: 1591


Перші 3000 символів роботи (без зображеннь, форматування, таблиць, формул, та ін...):

Реферат на тему: Остапенко С.С. - керівник уряду УНР у 1919р. (1881 - 1937) (керував урядом: лютий - квітень 1919 р.) Народився 1881 р. на Волині. 1909 р. закінчив екстерном Володимирський кадетський корпус у Києві. У 1913 р. продовжив освіту в Київському комерційному інституті, де до 1917 р. працював на посаді доцента. Входив до УПСР. У подіях 1917 р. активної участі не брав. У січні 1918 р. С. Остапенка включено як економічного радника до очолюваної В. Голубовичем господарчої комісії української мирної делегації на переговорах у Брест-Литовському (нині Брест, Білорусія). За рішенням уряду В. Голубовича 14 березня 1918 р. увійшов до комісії М. Порша з товарообміну з Центральними державами, яка була утворена при РНМ УНР і отримала досить широкі повноваження на переговори й підписання умов. За часів гетьманату П. Скоропадського С. Остапенко від травня 1918 р. працював у складі економічної комісії С. Шелухина при українській мирній делегації на переговорах з делегацією радянської Росії у Києві. 29 січня 1919 р. С. Остапенка призначили міністром народного господарства у складі першого уряду Директорії, очолюваного В.Чехівським. Проте він не виявив себе досвідченим політиком. В. Винниченко у своєму "Щоденнику" зазначав розгубленість С. Остапенка під час загрози вступу до Києва радянських військ, згадував його скарги на військових, заяви про те, що "більшість офіцерів люди підлі, тупі, аморальні. Нема з ким армїї будувати". Під час переговорів з французьким командуванням в Одесі у січні 1919 р. С. Остапенко залишався далеким від розуміння реальної ситуації і тому після повернення звідти виявляв щиру впевненість у тому, що "порозуміння з Антантою добігає щасливого кінця" і що треба лише "скласти новий кабінет з поміркованіших діячів". Це свідчення належить І. Фещенку-Чопівському, який у новому уряді С. Остапенка обійняв посаду міністра народного господарства. В умовах, коли провід УНР, залишаючи 2 лютого 1919 р. Київ, усі надії покладав на продовження переговорів з Антантою, кандидатура на посаду прем'єра колишнього есера, а на той час позапартійного економіста С. Остапенка, який до того ж довів свою непохитну орієнтацію на отримання допомоги з боку французького десанту на півдні, виявилася більш ніж прийнятною. Доручення сформувати нову РНМ він отримав за наказом Директорії 31 січня 1919 р. 9 Адже можливість продовження переговорів з Антантою пов'язувалася з відставкою уряду українського соціал-демократа В. Чехівського, який, як пізніше писав І. Мазепа, "не відповідав моменту і тому не міг допомогти Директорії в політичній ситуації". Формування кабінету С. Остапенка затягнулося на два тижні. Його затвердженню 13 лютого 1919 р. передував вихід з Директорії 11 лютого українського соціал-демократа В. Винниченка і передача ним повноважень голови С. Петлюрі. До кабінету С. Остапенка увійшли переважно представники ліберально-демократичних партій, в тому числі портфелі отримали соціалісти-самостійники, соціалісти-федералісти, українські народні республіканці...

Скачать Реферат