REFERAT-BANK
Розширення функціональних меж української мови (Пошукова робота)
Головна Пошук Реклама на сайті Додати реферат
Рефераты на русском Реферати українською
  Агропромисловий комплекс
  Архітектура
  Астрономія
  Аудит
  Банківська справа
  БЖД
  Біографія, автобіографія
  Біологія, Ботаніка, Зоологія
  Бухгалтерський облік
  Військова справа, ДПЮ
  Географія
  Геодезія, геологія
  Гроші і кредит
  Державне регулювання економіки, інвестиції
  Діловодство
  Екологія
  Економіка
  Економічна теорія
  Економічні теми (різне)
  Журналістика
  Іноземні мови
  Інформатика, комп'ютери, програмування
  Інше
  Історія
  Історія Всесвітня
  Історія економічних вчень, економічна історія
  Історія України
  Історія, теорія держави і права
  Краєзнавство
  Кулінарія
  Культура
  Література
  Логіка
  Макроекономіка
  Маркетинг
  Математика
  Медицина та здоров'я
  Менеджмент
  Міжнародні відносини, ЗЕД
  Мікроекономіка
  Мовознавство, філологія
  Музика
  Народознавство
  Наукознавство
  Нобелівські лауреати, біографія
  Образотворче мистецтво
  Організація виробництва
  Педагогіка
  Підприємництво
  Політекономія
  Політологія
  Право
  Правознавство
  Психологія
  Реклама, паблік рілейшин
  Релігієзнавство
  Риторика, ораторське мистецтво
  Різне
  Розміщення продуктивних сил
  Світовий ринок і торгівля
  Сільське господарство
  Соціологія
  Статистика
  Страхування
  Сценарії виховних заходів, уроків, свят
  Технічні науки
  Трудове право України
  Туризм
  Українознавство
  Фізика
  Фізкультура, туризм
  Філософія
  Фінанси, фінансовий аналіз, бюджетна система
  Хімія
  Цінні папери

Розширення функціональних меж української мови (Пошукова робота):


Мова: Українська
Категорія: Мовознавство, філологія
Тип роботи: Реферат
Кількість слів: 11058


Перші 3000 символів роботи (без зображеннь, форматування, таблиць, формул, та ін...):

РОЗШИРЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МЕЖ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Пошукова робота з мовознавства Коли вийшла друком "Енеїда" І. Котляревського, її привітали не тільки в Україні, а й у Росії. Звичайно, ні Москва, ні офіційний Петербург на такі дрібниці, як жарти на "малороссийском наречии", уваги не звертали. Інтерес до української мови як репрезентанта окремої від російської слов'янської нації виник в офіційних колах у ході розслідування діяльності Кирило-Мефодіївського братства. В окремих документах навіть любов до України, користування українською мовою розцінювались як антидержавний злочин. "В Києві і Малоросії, - занотовується в матеріалах слідства щодо Кирило-Мефодіївського товариства, - слов'янофільство перетворилось було в українофільство. Там молоді люди з ідеєю поєднання слов'ян поєднують думки про відновлення мови, літератури і звичаїв Малоросії, доходячи навіть до мрій про повернення часів колишньої вільності й гетьманщини 1. М.О. Маркович, який не належав до членів товариства, був висланий за межі України тільки за те, що він "питает такую привязанность к родине своей, Малороссии, какую он должен питать к отечеству, России" 2, і "в письмах своих выражал неумеренную любовь к Малороссии" 3. 1 Кирило-Мефодіївське товариство: В 3 т. - К., 1990.- Т. 3. - С. 379. 2 Там же. - С. 118. 3 Там же. -С. 137-138. Товариство було розгромлене, його учасників засуджено й розкидано по різних закутках Росії і питання з українською мовою на якийсь час забуто. Але приходить 1863 рік - вибухає польське повстання. Відомо, що воно було жорстоко придушене, а наслідки позначилися не тільки на поляках, а й на українцях. Правобережна Україна (підросійська) в XIX ст. різко відрізнялася від Лівобережної тим, що великими землевласниками тут були переважно поляки, які дотримувались католицького віросповідання і виховувалися у традиціях польського шляхетства. Чимало вихідців із цього польського середовища навчалося в той час у вищих навчальних закладах, розташованих на території України, зокрема в Київському університеті. Коли в 1863 р. спалахнуло польське повстання проти царської Росії, то потерпіла й Україна. Українська мова й культура були розцінені як "польська інтрига", хоч підстав для цього не було ніяких. Спрацювало звичайне чиновницьке невігластво. Можливо, до цього спричинилися публікації в польських виданнях, де українська мова називалася діалектом польської. Зокрема, ця думка рельєфно була виражена у статті В. Міцкевича - сина знаменитого польського поета - і почала розгулювати і в російських виданнях. Наслідком цього став сумно відомий Валуєвський циркуляр (1863 р.), яким заборонявся, крім художньої літератури, будь-який друк українською мовою. Правда, й на художню літературу накладалися різноманітні обмеження. Міністр внутрішніх справ Російської імперії П.О. Валуєв твердив, нібито "ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може". Як писав М. Костомаров, у розмові з міністром він почув таке: "Хоч думка про написання популярних творів по-малоросійськи з мет...

Скачать Реферат